Даішники, яким не вистачає алкотестерів, часто будують свої звинувачення на адресу водія на підставі запаху алкоголю з рота. Як поводитися в такому разі? З моменту прийняття інструкції про порядок виявлення водіїв, які керують автомобілем у нетверезому вигляді - спільного наказу МВС та МОЗ - пройшло вже більше року.Нагадаємо, що після прийняття цього документа водія можуть вважати п'яним лише в тому випадку, якщо норма вмісту алкоголю в крові у нього перевищує 0,2 проміле (0,0002 г / л, це приблизно 40 г горілки на 80 кг ваги). На законодавчому рівні була встановлена мінімальна норма, а для контролю тверезості водіїв відповідно до нового законодавства, керівництво ДАІ пообіцяло закупити цифрові алкотестери, що визначають точну кількість алкоголю в крові. 

      На той момент дозвіл «трохи випити за кермом» в суспільстві сприйняли неоднозначно - багато хто заговорив про те, що така норма призведе до зростання аварійності, мовляв, наш народ міри не знає.Але самі водії взяли нововведення на ура. Адже нова інструкція дозволяла захиститися від необгрунтованих звинувачень, наприклад, в тому випадку, якщо водій приймає спиртовмісні ліки. 

      ле чи справді стало легше довести свою невинність у цьому випадку? Як виявилося, ідея з перевіркою водіїв за допомогою алкотестерів фактично провалилася - приладів закупили настільки мало, що інспектор все одно, навіть при натяку на запах алкоголю з рота, звинувачує водія у нетверезому водінні. А відбитися від такого звинувачення вкрай складно, так як і судді, і суспільство вважають, що якщо на водія складено протокол, значить, він дійсно був п'яний. Деякі інспектори, звинувачуючи водіїв, натякають на хабар.Щоб захиститися від звинувачень у таких випадках, водієві потрібно дуже добре знати свої права. 

Як повинна проходити перевірка за законом.
За фактом перевірки зобов'язані скласти протокол, а робити остаточний висновок про стан сп'яніння має право тільки лікар.

1. Спілкування. Інспектор називає суть здійсненого правопорушення - керування в стані алкогольного сп'яніння. Співробітник ДАІ усуває водія від керування транспортним засобом і повідомляє, що у присутності двох свідків збирається зробити огляд з використанням алкотестера. Потім пропонує водієві пройти тест добровільно. Згідно ст. 130 КУАП, відмова від огляду прирівнюється до визнання у вживанні алкоголю.

2. Протокол. За фактом перевірки інспектор зобов'язаний скласти протокол, в якому зазначає ознаки сп'яніння. Після цього даішник зупиняє двох свідків і записує їх дані в протокол.

3. Перевірка. Інспектор дістає алкотестер, розповідає, як конкретно буде проводити дослідження, показує документи на прилад (свідоцтво про держреєстрацію та перевірку) і просить водія продути трубку.

Якщо результат менше 0,2 проміле. Інспектор зобов'язаний написати у відповідній графі протоколу про те, що алкоголю в крові виявлено не було або він є, але в допустимій кількості з посиланням на прилад. Після цього дати копію протоколу водієві і відпустити його.

Якщо результат більше 0,2 проміле. Інспектор ставить запитання: чи згоден водій з результатами.

а) Якщо згоден. Протокол передають до суду, водія відпускають.

б) Якщо не згоден. У протоколі не вказують нічого, водія направляють в медустанову. При цьому інспектор заповнює бланк направлення, в який вписує назву медустанови, номер протоколу, дату, результати огляду за допомогою техзасобу (вказує номер алкотестера). Доставка до лікаря здійснюється на машині інспектора, а авто водія залишається припаркованим на місці зупинки.

Перевірка в медустанові

1. На момент приїзду в пункт огляду водіїв у інспектора повинен бути заповнений протокол і направлення, але результати перевірки за допомогою алкотестера він вписувати не має права.

2. Лікар заповнює акт огляду, після цього проводить дослідження за 12 пунктами (перевірка реакції зіниці на світло, пульсу, тиску, а також психофізіологічного стану водія).

3. Через 20 хвилин після першої перевірки лікар зобов'язаний провести її повторно.

4. Лікар зобов'язаний взяти у водія біологічні проби (слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, кров) у дві ємності - одну з них досліджують, а вміст другої зберігається протягом 90 днів на випадок, якщо водій захоче замовити повторну експертизу в ході суду.

5. Висновок про результати повинні скласти у трьох примірниках: для даішника, водія і лікаря для звіту. На підставі висновку лікаря результати огляду водія фіксуються в протоколі. До протоколу інспектор зобов'язаний прикласти направлення.

Якщо лікар вважає, що водій не знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, водія відпускають незалежно від результатів алкотестера.

Під час озвучення діагнозу водія (п'яний чи тверезий) в одному приміщенні повинні знаходитися і водій, і інспектор ДАІ.

Якщо в процесі перевірки водія не виконаний хоч один пункт інструкції, результати такої експертизи вважаються недійсними.

У законі прописано право водія звернутися для проведення аналізів в іншу медустанову. Однак на практиці інші державні лікарні в проведенні аналізів відмовляють.

6. У разі якщо водія визнали п'яним, автомобіль, згідно ст. 265-2 КУАП, блокується спецзасобом. Доставка на штрафмайданчик здійснюється лише якщо авто істотно (!) Заважає дорожньому руху (перекриває проїжджу частину).

7. Протокол про правопорушення і водійські права передають до суду, який розглядає справу протягом 90 днів.

Які прилади може використовувати ДАІ

Важливо знати, що так звані «трубки» (Контроль тверезості) ось уже рік як скасовані. Процедура перевірки проводиться за допомогою сучасних алкотестерів. Допуск мають чотири німецьких прилади: AlcoQuant 6020, Alcotest моделей 6510, 6810, 7410 Plus com і один білоруський - Алконт 01. У ДАІ частіше використовуються Alcotest 6810 в комплекті з принтером.
Водій повинен подути в прилад через одноразовий мундштук. На принтері алкотестера інспектор ДАІ друкує чек (у двох примірниках), в якому зазначаються дата і час проведення огляду, результат виміру і його порядковий номер. Один прикріплюється до оригіналу адмінпротоколу, другий - до копії. Результати огляду заносяться в адмінпротокол.
По материалам: http://autotheme.info